«Квітка сонця» щороку нарощує свою вагу в структурі посівних площ, країна впевнено рухається в бік позначки 6,5 млн га під соняшником.
Своєю діяльністю в цю тенденцію вклад вносять як невеликі господарства-одноосібники, так і структури із земельними банками в десятки тисяч гектарів. Причинами тому є один із найвищих
показників рентабельності, гнучкість й ефективність технологій вирощування та захисту культури, вдосконалення яких дозволяє отримувати вищі врожаї. Не останню роль відіграє й такий чинник
як пересів озимини – на цей крок завдяки змінам кліматичних умов у наших широтах господарі зважуються все частіше. Проте в плани аграріїв вносять свої корективи природні механізми регуляції чисельної присутності тих чи інших рослин на нашій планеті. Під цією фразою маю на увазі поширення специфічних шкідників, конкуренцію з небажаною трав’янистою рослинністю в посівах та, звичайно ж, розповсюдження хвороб. Саме на хворобах хотілося б закцентувати особливу увагу, оскільки фунгіцидні обробки соняшнику не так давно стали обов’язковими в технологічних картах вирощування, а подекуди до них і досі ставляться скептично. І марно, тому що саме їх недостатня кількість, а іноді й брак сприяли розвитку та поширенню не лише «традиційних» для соняшнику хвороб, а й тих, котрі до цього моменту зустрічалися зрідка та кваліфікувалися фітопатологами як велика знахідка для науки. Фомоз, фомопсис, біла та сіра гнилі, іржа – хвороби соняшнику, з якими вже добре знайомі як агрономи з багаторічним стажем, так і ті, що нещодавно розпочали свою кар’єру. Септоріоз, альтернаріоз, вертицильоз,
несправжня борошниста роса та вугільна гниль – не повний перелік хвороб грибної етіології, збудники яких активізувалися в розвитку та поширенні останніми роками й ознайомили зі своїми симптомами багатьох господарів.
Першим і найвагомішим чинником появи і поширення цих, до нині не масових хвороб є сівозміна, а саме її скорочення до чергування п’яти, а частіше трьох культур, що дає змогу патогенам накопичувати запас інфекції внаслідок швидшого повернення соняшнику на одне й те саме поле. Другий, проте не менш значущий чинник – широке впровадження нових технологій обробітку ґрунту. Більшість з них відкидає можливість глибокої оранки, що своєю чергою значно знижує шанси на загибель зимуючих стадій збудників хвороб. Третім, але не останнім у списку (оскільки є тут місце й кліматичним та деяким іншим чинникам), став уже висвітлений раніше момент фунгіцидних обробок – їх недостатньої кількості або взагалі браку, не досить ефективного добору діючих речовин та строків обробок. До останнього пункту слід віднести й обробку насіння соняшнику, яка нині також вимагає детальнішого підбору протруйника(або у разі придбання вже протруєного насіння – навіть допротруювання, для посилення контролю деяких небезпечних хвороб).
Зважаючи на те, що в час, коли читач ознайомиться з цією статтею, насіння вже буде придбане і протруєне, вважаю за потрібне зупинитися детальніше саме на захисті соняшнику в період вегетації. Отже, що на нас чекає та які заходи ми можемо вжити для досягнення максимально ефективного контролю хвороб і збереження врожаю. Якщо весна цього сезону буде прохолодною і вологою, є ризик прояву несправжньої борошнистої роси. А за умов більш теплої погоди та наявності опадів на перших етапах розвитку соняшнику велика ймовірність ураження рослин плямистостями листя і стебел, білою та сірою гнилями. Зупинимося на деяких із цих хвороб детальніше.
Почнемо з несправжньої борошнистої роси (так званої НБР).
Якщо ураження рослин нестійких гібридів відбувається на етапах проростання – формування першогосправжнього листка, рослини зазвичай гинуть чи зупиняються в розвитку.
Зовнішні ознаки такого ураження – загальна пригніченість рослин, тонке або ж вкорочене й потовщене стебло, дрібне листя, на верхньому боці його кутасті світло-зелені плями вздовж жилок; з нижнього боку на них помітний світлий наліт спороношення. Деякі рослини утворюють кошики – дрібні (2-3 см в діаметрі) без сім’янок чи зі щуплим, недорозвиненим зараженим насінням. Єдиний спосіб запобігти системному ураженню – це протруювання насіння дієвими препаратами з достатнім вмістом речовин, ефективних проти ооміцетів – збудників НБР. До таких речовин на сьогодні належать металаксил, цимоксаніл, фосетил алюмінію, азоксистробін, пікоксістробін, дімоксістробін, пропамокарб гідрохлорид. Якщо ж надійного захисту протруйником не забезпечено і в посіві з’являються уражені рослини, надалі вони можуть стати розсадниками інфекції та спричиняти ураження більш дорослих рослин. Надалі впродовж вегетації захист соняшнику від хвороб ґрунтується на застосуванні фунгіцидів. Враховуючи фітосанітарну ситуацію минулих років на посівах соняшнику, фунгіциди мають ефективно «працювати» щодо наступного переліку хвороб.
Несправжня борошниста роса – прояви інфікування більш дорослих рослин від системно хворих. Симптоми – локальні плямистості листя (на верхньому боці світло-зелені плями, на нижньому – білий наліт спороношення) й ураження зав’язі в кошиках – сектор засохлих квіток на фоні жовтих трубчастих квіток, на тильному боці кошика в цьому ж місці – темно-зелена секторна пляма (по мірі пожовтіння кошика пляма зберігає зелений колір).Сім’янки пусті, кошики втрачають гнучкість.
Септоріоз – на сім’ядолях і листках нижнього ярусу з’являються спочатку світло- жовті, дрібні полігональні плями, обмежені жилками, центр яких з часом набуває бурого кольору. Надалі плями зливаються, вкриваючись чорними крапками пікнід. Хвороба спричиняє передчасну втрату листків і невиповненість сім’янок.
Альтернаріоз – хвороба, ознаки прояву якої нерідко плутають із септоріозом. Симптоми хвороби спочатку проявляються на нижньому ярусі листя у вигляді темно- бурих полігональних плям, обмежених жилками. Характерними для них є концентричні зони, які свідчать про поширення патогена в тканинах листа. Інфекція розповсюджується на всі органи рослин (черешки листя, стебла, кошики), може уражувати насіння.
Фомоз (чорна плямистість) – спочатку проявляється у вигляді темно-бурих плям із жовтою облямівкою на верхівках листків нижнього ярусу. За браку контролю хвороба поширюється, плями охоплюють весь листок, переходять по черешку на стебла, розростаються, на них з’являються чорні крапки пікнід гриба, розташовані концентричними колами. Зазвичай гриб займає поверхневі тканини, але за високого рівня ураження може пошкоджувати й серцевину стебла, викликаючи в’янення й передчасне всихання рослин.
Фомопсис – уражує рослини досить рано, починаючи з фази 4 справжніх листків, а масово – в період цвітіння. Проявляється у вигляді бурих плям з хлоротичною облямівкою, обмежених головними жилками. Рухаючись по головній жилці, гриб поширюється через черешок на стебло, і далі вгору, до кошика. Характерним для фомопсису є глибоке ураження тканин стебла, внаслідок чого стебло загниває і надламується, іноді це призводить до масового вилягання рослин.
Біла гниль – стає помітною впродовж першої половини вегетації, а помітний прояв її зазвичай припадає на період бутонізації-цвітіння – у вигляді прикореневої і стеблової форм (розвиток останньої часто починається з краю листка, подібно до початку фомопсису, а далі гриб-збудник через черешок проникає у стебло, спричиняючи некротизацію тканин, порушення функцій провідних пучків і передчасне всихання рослин). При цьому прояв зовнішніх симптомів – утворення м’яких світло-бурих плям – переважно відстає від внутрішнього загнивання серцевини. Симптоми згаданих вище хвороб часто помічають уже ближче до початку фази цвітіння, коли вони набувають пікового розвитку, але для ефективного контролю діагностувати їх перші ознаки чи вірогідність розвитку необхідно, починаючи з фази 4-6, а іноді (як у разі масового поширення фомозу 2014 року) і з формування 2 справжніх листків.
Вибір ефективних діючих речовин й оптимальних строків обробок необхідно узгоджувати з погодними умовами. В суху погоду, коли вологість низька і крапельна волога утримується менше кількох
годин, інтенсивність вивільнення спор патогенів та здатність їх до проростання низька – застосування фунгіцидів недоцільно. Якщо весняний період вологий, обробка фунгіцидами на ранніх етапах вегетації проти фомозу, септоріозу та ряду інших листкових та стеблових хвороб (зараження якими відбувається в цей час) є доцільною й економічно виправданою. Саме тому для ефективного контролю основних хвороб соняшнику, сої та ріпаку на ринку України з’явився фунгіцид Кіпер, який став результатом багаторічних спостережень за розповсюдженням патогенів та вивчення ефективності дії на них існуючих діючих речовин. В посівах соняшнику рекомендується до застосування дворазово: у фазах 2-6 справжніх листків та фазі бутонізації, а за сприятливих
умов для розвитку хвороб – і після фази цвітіння, з нормою витрати 0,8-1,0 л/га. Також, незважаючи на основний акцент статті щодо захисту Кіпером соняшнику, слід мати на увазі, що вказана
вище норма витрати регламентована і для захисту сої від септоріозу, білої і сірої гнилей, аскохітозу, фузаріозу. На ріпаку, котрий має спільних з соняшником ворогів серед патогенних грибів, Кіпер здатен боротися з фомозом, білою і сірою гнилями, альтернаріозом, циліндроспоріозом, при нормі витрати 0,8-1,0 л/га. Широкий спектр контрольованих хвороб та високу ефективність нової фунгіцидної композиції досягнуто завдяки наявності двох діючих речовин: тебуконазол, 162,5 г/л і тіабендазол,250 г/л.
Тебуконазол – одна з найсильніших в групі триазолов діюча речовина, з чи не найширшим спектром дії. Характеризується викорінюючою (блокує формування спор гриба) та лікувальною дією (порушує та зупиняє ріст міцелію). Контролює розвиток збудників фомозу, фомопсису, білої та сірої гнилей, ризопусної (сухої) гнилі, є однією з кращих діючих речовин у контролі септоріозу
й альтернаріозу. Рухаючись по ксилемі рослин акропетально, проникає у нові тканини й органи, захищаючи їх від ураження патогенними грибами.
Тіабендазол – діюча речовина з групи бензимідазолів, локально-системної дії з довготривалим захисним ефектом. Захисний механізм дії проявляється в порушенні проростання спор патогена, лікувальний – у блокуванні розвитку міцелію гриба. Має дію на фомопсис, білу гниль, вертицильоз, проте найвищий рівень контролю проявляє у дії на збудників фомозу та сірої гнилі. Також
варто зазначити, що фунгіцидна комбінація Кіпер є першою на ринку України, у якій тіабендазол зареєстровано для обробки рослин у період вегетації. Ця діюча речовина є унікальною в своєму
роді, оскільки, знаходячись тривалий час в оброблених рослинах, зупиняє акропетальний рух гриба до генеративних органів. До цього часу тіабендазол використовувалилише для протруювання
насіння, однак згаданий вище тип розповсюдження в рослині робить його виключно цінною діючою речовиною в обприскуванні «по листу». Саме завдяки локально-трансламінарному руху тіабендазолу від місця проникнення до кінчиків листків досягається рівномірний розподіл робочого розчину фунгіциду в міжклітинному просторі, що, своєю чергою, забезпечує захист від розвитку й
поширення патогенних збудників хвороб в оброблених рослинах. Поєднання двох діючих речовин, які на деяких збудників хвороб мають сумісну дію (септоріоз, вертицильоз, фомоз, фомопсис, біла
гниль), а в контролі інших (альтернаріоз, ризопусна гниль) доповнюють одна одну, дозволяє презентувати Кіпер як один із найдієвіших у переліку фунгіцидів для захисту соняшнику, сої та ріпаку.
Єдина проблема, з якою не впорається Кіпер, – це несправжня борошниста роса. Оскільки, як уже вказувалося вище, перелік ефективних проти збудника НБР діючих речовин досить обмежений. Для надійного захисту від НБР та супутніх їй у цей період хвороб (білої, сірої гнилей, септоріозу тощо) компанія «Нертус» пропонує новий двокомпонентний фунгіцид для соняшнику, сої, ріпаку Брандер, к. с. (азоксістробін, 200 г/л + тебуконазол, 160 г/л). Завдяки вмісту азоксістробіну – одного з «найактивніших», рухливих у рослині стробілурінів, досягається високий захисний і лікувальний ефект щодо НБР, а поєднання азоксистробіну з тебуконазолом розширює спектр дії препарату, охоплюючи практично всі небезпечні на цей час патогенні об’єкти.
Застосування Брандера рекомендується в нормі 0,8- 1,0 л/га у першій половині вегетації, починаючи з фази 4-6 справжніх листків, саме коли складаються умови для розвитку вказаних хвороб.
Добрі господарі завжди знають ціну дієвим інструментам в господарстві.
Вважаю, що фунгіцидні препарати Кіпер і Брандер від «Нертус» є тими самим інструментами для всебічного контролю патогенних грибів, у пошуках якого завжди знаходяться сільгоспвиробники задля досягнення найвищих показників урожайності.